ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Унікальним середовищем виховання людини, особливим соціумом, у якому індивід, залучений до одвічних людських цінностей, має змогу вдосконалюватися духовно, емоційно й інтелектуально, розвиваючи свої творчі можливості, є художня культура. Уроки художньої культури залучають школярів до активної творчої діяльності, в процесі якої народжується “емоційний інтелект”, інтенсивно розвиваються їх творчі можливості; сприяють творчому співпереживанню та особистісному осягненню пізнавально–виховних масштабів світової художньої культури.
Тому основною метою уроків художньої культури є залучення кожного учня до активної творчої діяльності, а саме: написання відгуків та рецензій на відвідані художні виставки і театральні постанови, проведення конкурсів на кращий план шкільного інтер’єру та кабінету з художньої культури, організація й проведення свят, вечорів, олімпіад, що дає учням можливість реалізувати свої творчі потенції, побачити красу навколишнього світу і зрозуміти значущість світової художньої культури для власного розвитку.
Художня культура активізує, збуджує особистісні фактори сприйняття школярами художніх творів, породжує значний пізнавально–мотивований інтерес до них, сприяє усвідомленому опануванню загальнолюдськими цінностями і викликає дієві мотиви, які є двигуном будь-якої діяльності, оскільки тільки мотивована діяльність спонукає учнів до опанування необхідними уміннями й навичками для задоволення інтересів, пізнання нового, долання творчих перешкод на шляху досягнення бажаних результатів у процесі творчої діяльності.
Формування у школярів мотиву досягнення як прагнення до творчого успіху та як потреби домогтися нових звершень порівняно зі своїми попередніми відбувалося за певними законами: 1) потреба з’являлася й розвивалася тільки в процесі систематичної творчої діяльності; 2) усі нові потреби формувалися за типом звички; 3) становлення потреби полегшувалося, коли діяльність забезпечує учням позитивний емоційний стан; 4) важливою умовою розвитку потреб є перехід від репродуктивної діяльності до творчої; 5) потреба зміцнювалася, якщо усвідомлювалась її особистісна і соціальна значущість.
До розвитку потреб школярів спонукають тренінги, що дозволяють їм реалізувати свої творчі можливості, спираючись на творчий досвід.
Наведемо приклади творчих завдань, що можуть бути використані вчителями на уроках художньої культури:
1. Які б декорації Ви використали, якби були художником і писали портрет Робесп´єра?
2. Як Ви думаєте, про що мріє жінка, зображена на полотні Леонардо да Вінчі “Джоконда”?
3. Які асоціації виникають у Вас, коли Ви слухаєте арію Іоанни із опери П.Чайковського “Орлеанська діва”?
4. Якби Ви були художником-іконописцем, чи запросили б Ви позувати для образу Богоматері будь–яку дівчину, яка Вам сподобалась, чи Вас щось зупинило б?
5. Як, на Вашу думку, складеться доля учениці Смольного інституту, зображеної на портреті пензля Дмитра Левицького?
6. Уявіть собі таку гіпотетичну ситуацію–зустріч Робінзона Крузо і Гулівера в Англії. Як, на Вашу думку, відбудеться їх знайомство?
7. Який еталон відображає Ваше уявлення про красу: “Портрет цариці Нефертіті” (невідомий автор), “Венера Мілоська” О.Антіоха, “Джоконда” Леонардо да Вінчі, “Красуня” Б.Кустодієва, Сінді Кроуфорд (рекламна фотографія)?
8. Чому ліра (або кіфара), яку в свій час прославили бог Аполлон і герой Орфей, уважається символом мистецтва і культури?
9. Який вид мистецтва описав М.Пруст у даному фрагменті:”...оттого ли, что на нем играл солнечный луч, оттого ли, что, вслед за движением моего взгляда…на нем переливался, то вспыхивая, то вновь погасал, причудливый пожар, - спустя мгновение, окно это горело переливчатым блеском распущенного павлиньего хвоста, затем трепетало и волновалось огненным фантастическим ливнем, низвергавшимся с высоты мрачных каменных сводов по влажным стенам, как если б я сопровождал моих родных, шедших передо мною с молитвенником в руках, в глубину отливавшего радужными цветами сталактитового грота…” Аргументуйте свою думку.
10. Уявіть собі, що Ви - правитель острова “Утопія”, описаного в однойменному творі Т.Мора. Які нововведення Ви б запропонували?
11. Що, на Вашу думку, замислив “Демон” М.Врубеля?
12. Які алегорії використав Г.Аполлінер у творі “Зарізана голубка і фонтан”?
13. Ви – художник-кубіст. Що б Ви зобразили на полотні “Ерос і цивілізація”?
14. Чому провісником літератури абсурду в Україні вважається “Сфінкс” О.Влизька? Аргументуйте свою точку зору.
15. Якби Ви були міністром культури, які зміни в сучасному кінематографі Ви б рекомендували?
Змістовою основою запропонованих творчих завдань на усне малювання, створення літературних мініатюр, художніх композицій тощо є художня культура, художньо-естетична діяльність.
До розвитку потреб школярів спонукає і виконання творчо-реферативних робіт, теми яких ретельно добираються з урахуванням інтересів школярів. Наведемо приклади таких тем: “Антична скульптура - гімн людині”, “Давньогрецький театр - колиска світового театрального мистецтва”, “Італія - батьківщина оперного мистецтва”, “Імпресіонізм - нове бачення світу”, “Едіт Піаф - королева французької пісні”, “Франція - батьківщина кінематографа”, “Бітлз - символ молодіжної музики ХХ століття”, “Мейсельська порцеляна”, “Класики віденської школи”, “Давньоруська ікона” тощо. У кожній запропонованій учням творчо-реферативній роботі фундаментом теоретичного дослідження виступає художня культура, художньо-естетична, творча діяльність особистості.
Учні, які отримують відмінні оцінки за творчо-реферативні роботи, доповідають про результати свого творчого пошуку на уроці, використовуючи при цьому репродукції, фотоілюстрації, відео- й аудіозаписи, поезію, фрагменти інсценівок. Такий підхід до презентації творчо-реферативних робіт спонукає учнів до реалізації своїх творчих можливостей, дозволяє засвідчитись у необмеженому потенціалі виховного впливу світової художньої культури на становлення й розвиток їх особистісних уявлень про красу навколишнього світу, естетично–чуттєву значущість художніх творів, загальнокультурну ерудицію та гуманістичний світогляд.
Ефективному формуванню у школярів прагнення до творчого успіху сприяє і творча репрезентація основотворчих понять художньої культури.
Наприклад, щоб зрозуміти мову натюрморту, необхідно “оживити” його образи-речі, вдихнути в них струмінь життя, виходячи з того, що “кожна річ має свій характер, свою душу”. Тільки розуміння речей як одухотворених предметів дозволяє учням опанувати таємницею життя натюрморту, зрозуміти взаємовідносини між його образами, об’єднаними в композицію. Школярам створюються відповідні умови для художньо-творчої практичної діяльності, в процесі якої вони мають можливість реалізувати свої творчі здібності.
Наведемо фрагмент уроку. Готуємо два столи, на одному з яких у безладді знаходяться різні речі: книги, тканина, свічник, скульптурний портрет, колоски пшениці, ваза з квітами, хустинка, люстерко, защіпка для волосся, портрети, фотографії, людський череп, яблука, опудало птаха; другий стіл – вільний. Перше творче завдання полягає в тому, щоб кожний з учнів вибрав певну річ і, перевтілюючись в цей образ, розповів про нього від першої особи. Наприклад, “Я – книга...” Учні дуже люблять ігрові моменти на уроці й охоче включаються до такого роду творчої діяльності.
Для ефективної роботи на уроці школярам демонструється приклад (проводиться попередня підготовча робота). Вживаючись в образ, учениця, уявивши себе свічником, розмірковує так: “Колись я була маленькою насінинкою, яку вітром віднесло від батька-дерева. Я впала в м’яку землю і проспала в її ніжних обіймах до весни. Але минули не одна зима, і не одне літо, перш ніж я проросла і доторкнулась до теплих промінчиків сонця, подякувавши за його ласку. Незабаром я перетворилася на молоде деревце. Та прийшов цар природи – могутній чоловік і зрубав мене. І хоча я ще не знав, що буде зі мною, але вірив: людина не завдасть мені шкоди. Багато випробувань випало на мою долю, перш ніж я потрапив до золотих рук майстра. Він зробив мене витонченим, елегантним свічником і надихнув в мене життя. З тих пір минуло багато років. Я пережив не одне покоління хазяїв: багатих і бідних, розумних і не дуже. За цей час стерся блиск на моєму тілі, не одна свіччина сльоза обпекла мою душу... Сьогодні я вже старий і нікому не потрібний. Люди майже не згадують про моє існування: у них з’явилась електрика. Та я не жалкую за своїм життям: воно було щасливим, бо належало людям!”
Унікальним середовищем виховання людини, особливим соціумом, у якому індивід, залучений до одвічних людських цінностей, має змогу вдосконалюватися духовно, емоційно й інтелектуально, розвиваючи свої творчі можливості, є художня культура. Уроки художньої культури залучають школярів до активної творчої діяльності, в процесі якої народжується “емоційний інтелект”, інтенсивно розвиваються їх творчі можливості; сприяють творчому співпереживанню та особистісному осягненню пізнавально–виховних масштабів світової художньої культури.
Тому основною метою уроків художньої культури є залучення кожного учня до активної творчої діяльності, а саме: написання відгуків та рецензій на відвідані художні виставки і театральні постанови, проведення конкурсів на кращий план шкільного інтер’єру та кабінету з художньої культури, організація й проведення свят, вечорів, олімпіад, що дає учням можливість реалізувати свої творчі потенції, побачити красу навколишнього світу і зрозуміти значущість світової художньої культури для власного розвитку.
Художня культура активізує, збуджує особистісні фактори сприйняття школярами художніх творів, породжує значний пізнавально–мотивований інтерес до них, сприяє усвідомленому опануванню загальнолюдськими цінностями і викликає дієві мотиви, які є двигуном будь-якої діяльності, оскільки тільки мотивована діяльність спонукає учнів до опанування необхідними уміннями й навичками для задоволення інтересів, пізнання нового, долання творчих перешкод на шляху досягнення бажаних результатів у процесі творчої діяльності.
Формування у школярів мотиву досягнення як прагнення до творчого успіху та як потреби домогтися нових звершень порівняно зі своїми попередніми відбувалося за певними законами: 1) потреба з’являлася й розвивалася тільки в процесі систематичної творчої діяльності; 2) усі нові потреби формувалися за типом звички; 3) становлення потреби полегшувалося, коли діяльність забезпечує учням позитивний емоційний стан; 4) важливою умовою розвитку потреб є перехід від репродуктивної діяльності до творчої; 5) потреба зміцнювалася, якщо усвідомлювалась її особистісна і соціальна значущість.
До розвитку потреб школярів спонукають тренінги, що дозволяють їм реалізувати свої творчі можливості, спираючись на творчий досвід.
Наведемо приклади творчих завдань, що можуть бути використані вчителями на уроках художньої культури:
1. Які б декорації Ви використали, якби були художником і писали портрет Робесп´єра?
2. Як Ви думаєте, про що мріє жінка, зображена на полотні Леонардо да Вінчі “Джоконда”?
3. Які асоціації виникають у Вас, коли Ви слухаєте арію Іоанни із опери П.Чайковського “Орлеанська діва”?
4. Якби Ви були художником-іконописцем, чи запросили б Ви позувати для образу Богоматері будь–яку дівчину, яка Вам сподобалась, чи Вас щось зупинило б?
5. Як, на Вашу думку, складеться доля учениці Смольного інституту, зображеної на портреті пензля Дмитра Левицького?
6. Уявіть собі таку гіпотетичну ситуацію–зустріч Робінзона Крузо і Гулівера в Англії. Як, на Вашу думку, відбудеться їх знайомство?
7. Який еталон відображає Ваше уявлення про красу: “Портрет цариці Нефертіті” (невідомий автор), “Венера Мілоська” О.Антіоха, “Джоконда” Леонардо да Вінчі, “Красуня” Б.Кустодієва, Сінді Кроуфорд (рекламна фотографія)?
8. Чому ліра (або кіфара), яку в свій час прославили бог Аполлон і герой Орфей, уважається символом мистецтва і культури?
9. Який вид мистецтва описав М.Пруст у даному фрагменті:”...оттого ли, что на нем играл солнечный луч, оттого ли, что, вслед за движением моего взгляда…на нем переливался, то вспыхивая, то вновь погасал, причудливый пожар, - спустя мгновение, окно это горело переливчатым блеском распущенного павлиньего хвоста, затем трепетало и волновалось огненным фантастическим ливнем, низвергавшимся с высоты мрачных каменных сводов по влажным стенам, как если б я сопровождал моих родных, шедших передо мною с молитвенником в руках, в глубину отливавшего радужными цветами сталактитового грота…” Аргументуйте свою думку.
10. Уявіть собі, що Ви - правитель острова “Утопія”, описаного в однойменному творі Т.Мора. Які нововведення Ви б запропонували?
11. Що, на Вашу думку, замислив “Демон” М.Врубеля?
12. Які алегорії використав Г.Аполлінер у творі “Зарізана голубка і фонтан”?
13. Ви – художник-кубіст. Що б Ви зобразили на полотні “Ерос і цивілізація”?
14. Чому провісником літератури абсурду в Україні вважається “Сфінкс” О.Влизька? Аргументуйте свою точку зору.
15. Якби Ви були міністром культури, які зміни в сучасному кінематографі Ви б рекомендували?
Змістовою основою запропонованих творчих завдань на усне малювання, створення літературних мініатюр, художніх композицій тощо є художня культура, художньо-естетична діяльність.
До розвитку потреб школярів спонукає і виконання творчо-реферативних робіт, теми яких ретельно добираються з урахуванням інтересів школярів. Наведемо приклади таких тем: “Антична скульптура - гімн людині”, “Давньогрецький театр - колиска світового театрального мистецтва”, “Італія - батьківщина оперного мистецтва”, “Імпресіонізм - нове бачення світу”, “Едіт Піаф - королева французької пісні”, “Франція - батьківщина кінематографа”, “Бітлз - символ молодіжної музики ХХ століття”, “Мейсельська порцеляна”, “Класики віденської школи”, “Давньоруська ікона” тощо. У кожній запропонованій учням творчо-реферативній роботі фундаментом теоретичного дослідження виступає художня культура, художньо-естетична, творча діяльність особистості.
Учні, які отримують відмінні оцінки за творчо-реферативні роботи, доповідають про результати свого творчого пошуку на уроці, використовуючи при цьому репродукції, фотоілюстрації, відео- й аудіозаписи, поезію, фрагменти інсценівок. Такий підхід до презентації творчо-реферативних робіт спонукає учнів до реалізації своїх творчих можливостей, дозволяє засвідчитись у необмеженому потенціалі виховного впливу світової художньої культури на становлення й розвиток їх особистісних уявлень про красу навколишнього світу, естетично–чуттєву значущість художніх творів, загальнокультурну ерудицію та гуманістичний світогляд.
Ефективному формуванню у школярів прагнення до творчого успіху сприяє і творча репрезентація основотворчих понять художньої культури.
Наприклад, щоб зрозуміти мову натюрморту, необхідно “оживити” його образи-речі, вдихнути в них струмінь життя, виходячи з того, що “кожна річ має свій характер, свою душу”. Тільки розуміння речей як одухотворених предметів дозволяє учням опанувати таємницею життя натюрморту, зрозуміти взаємовідносини між його образами, об’єднаними в композицію. Школярам створюються відповідні умови для художньо-творчої практичної діяльності, в процесі якої вони мають можливість реалізувати свої творчі здібності.
Наведемо фрагмент уроку. Готуємо два столи, на одному з яких у безладді знаходяться різні речі: книги, тканина, свічник, скульптурний портрет, колоски пшениці, ваза з квітами, хустинка, люстерко, защіпка для волосся, портрети, фотографії, людський череп, яблука, опудало птаха; другий стіл – вільний. Перше творче завдання полягає в тому, щоб кожний з учнів вибрав певну річ і, перевтілюючись в цей образ, розповів про нього від першої особи. Наприклад, “Я – книга...” Учні дуже люблять ігрові моменти на уроці й охоче включаються до такого роду творчої діяльності.
Для ефективної роботи на уроці школярам демонструється приклад (проводиться попередня підготовча робота). Вживаючись в образ, учениця, уявивши себе свічником, розмірковує так: “Колись я була маленькою насінинкою, яку вітром віднесло від батька-дерева. Я впала в м’яку землю і проспала в її ніжних обіймах до весни. Але минули не одна зима, і не одне літо, перш ніж я проросла і доторкнулась до теплих промінчиків сонця, подякувавши за його ласку. Незабаром я перетворилася на молоде деревце. Та прийшов цар природи – могутній чоловік і зрубав мене. І хоча я ще не знав, що буде зі мною, але вірив: людина не завдасть мені шкоди. Багато випробувань випало на мою долю, перш ніж я потрапив до золотих рук майстра. Він зробив мене витонченим, елегантним свічником і надихнув в мене життя. З тих пір минуло багато років. Я пережив не одне покоління хазяїв: багатих і бідних, розумних і не дуже. За цей час стерся блиск на моєму тілі, не одна свіччина сльоза обпекла мою душу... Сьогодні я вже старий і нікому не потрібний. Люди майже не згадують про моє існування: у них з’явилась електрика. Та я не жалкую за своїм життям: воно було щасливим, бо належало людям!”
Комментарии
Отправить комментарий